Щепій
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:56, 19 квітня 2023; Komanzhos.fshn22 (обговорення • внесок)
Щепій, -пія, м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу. Харьк. г.
Сучасні словники
ЩЕПІ́Й, я, чол., заст. Медичний працівник, який робить щеплення віспи.
Ілюстрації
|
Див. також
Джерела та література
Cловник української мови: в 11 т. Т. 6: П-Поїти / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; ред. тому: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець Київ: Наук. думка, 1975. 832 c.
