Тиранити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:18, 19 квітня 2023; Zvviniarska.fshn22 (обговорення • внесок)
Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить. К. Кр. 13.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови:
1. Виявляти деспотизм, жорстокість стосовно когось. Вище духовенство — єпископи і священики — походили виключно з монахів.., тому й не диво, що нижче світське духовенство вони тримали в темноті й убозтві і різними способами його принижували і тиранили (Іван Франко, XVI, 1955, 141).
2. Завдавати страждань, мук кому-небудь; зумисне мучити когось. Заговорили [опришки] про Дідушка, як він дійшов багатства, як швидко навчився панувати, як тиранив жінку і знущався з наймитів (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 203).
Ілюстрації
|
|
