Щербань
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:44, 19 квітня 2023; Komanzhos.fshn22 (обговорення • внесок)
Щербань, -ня, м. Сосудъ съ выбитымъ краемъ.
Сучасні словники
ЩЕ́РБА́НЬ, я, чол., розм. Посудина з вищербленими краями.
Ілюстрації
|
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 т. Т. 6: П-Поїти / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; ред. тому: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець Київ: Наук. думка, 1975. 832 c.
