Човгатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:56, 18 квітня 2023; Vspodoliako.fshn22 (обговорення • внесок)
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = Човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 347.
ЧОВГАТИСЯ, ається, недок., розм.
1. Тертися, скребтися по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння. Хтось у саду, мов чуже, човгається (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 539); Доморослий панцирник — один на всю республіку — сопів і човгався по головній путі, маневрував (Яків Качура, II, 1958, 387).
2. Вертітися, соватися, вовтузитись. Вона [дитина] почина човгатись на руках у няньки, намагаючись до кота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 151).
Ілюстрації
|
|
|
|
