Човгатися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = Човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках


Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 347.

ЧОВГАТИСЯ, ається, недок., розм.

1. Тертися, скребтися по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння. Хтось у саду, мов чуже, човгається (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 539); Доморослий панцирник — один на всю республіку — сопів і човгався по головній путі, маневрував (Яків Качура, II, 1958, 387).

2. Вертітися, соватися, вовтузитись. Вона [дитина] почина човгатись на руках у няньки, намагаючись до кота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 151).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання