Побожність
Побо́жність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. К. Кр. 13. З побожности своєї пожертвував на церкву сто рублів. Волч. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПОБО́ЖНІСТЬ, ності і ности, ж. Абстр. ім. до побо́жний 1, 3. Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою (Біблія. Пер. І. Огієнка); Аркадій добре знав, що не побожність змусила Івана хрестити дитину, а формальна необхідність (Ірина Вільде); – Ви не проявляєте, як я бачу, тієї справжньої побожності, яку вам, негідникам, годилося б мати в церкві перед найсвятішими дарами (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека); До театру Тобілевич мав просто якусь побожність, мабуть, винесену .. з-під батьківської стріхи, де він чув материні оповідання й співи з “Наталки Полтавки” (С. Єфремов); Гриша чесно примірявся оком, щоб роздавати [їжу] однаково, щоб вистачило всім. Угорці дивилися на нього майже з побожністю (О. Гончар).