Швигати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:52, 17 квітня 2023; Difedorenko.frgf22 (обговорення • внесок)
ШВИГА́ТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм.
1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. Олекса поліз у кут і почав швиргати звідти тріски, суччя, дрова (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 386); — Що-о? — кричить Прокіп і зозла швиргає макогін у кочерги, так що вони торохтять там, як кості мерців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97).
2. перен. Швидко, мимохідь, недбало казати, висловлювати щось; кидати.
