Жалосник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:28, 17 квітня 2023; Dozhyhadlo.fshn22 (обговорення • внесок)
Жалосник, -ка, м. = Жалібник. Ном. № 4823.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖАЛІБНИ́К, а, чол., заст. Той, хто уболіває за інших, співчуває чиємусь лихові, горю. Як нездужаєш.., тоді ніхто тебе не бачить; а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 435).
Ілюстрації
.jpg)
.jpg)
Медіа
youtube.com/watch?v=1Es4erTl42k
Див. також
Джерела та література
Словник Грінченка Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
