Місцево

Місцево, нар. Мѣстно.

Тлумачний словник

МІСЦЕВО, присл. У певному місці, не виходячи за межі певного місця, місцевості.

Коли добрива вносять місцево, поверхня стикання їх з ґрунтом скорочується, і тому він менше вбирає поживних речовин (Колгоспник України, 7, 1956, 23);

Щоб підвищити ефективність гною та інших органічних добрив під картоплю, їх вносять місцево (Добрива та їх використання, 1956, 226).

Див. також

Місцевий

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 753.

Словарь української мови: зібрала редакція журнала “Кіевская Старина”. Том ІV: Р-Я / Упорядкував, з додатком власного матеріалу Борис Гринченко. Київ: Друкарня Акційного Товариства Н. Т. Корчак-Новицького у Київі, 1909. 563 с.