Розмружити

Розмружити, -жу, -жиш

Словник Грінченка

Розмружити, -жу, -жиш, гл. Раскрыть (глаза). А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей. Чуб. V. 236.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РОЗМРУЖИТИ, жу, жиш, док., перех., розм., рідко. Розкрити, розтулити частково або повністю (очі, повіки); розплющити. Не мрію, ні, повіки я розмружив — іронія і гордість на лиці, іронія... (Павло Тичина, I, 1946, 119).

Ілюстрації

Джерела та література

Словарь української мови. Том ІV: Р-Я. 1909. — Стор. 53.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 749.