Довбало
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:07, 14 квітня 2023; Morosokhatska.fitu20 (обговорення • внесок)
Довбало
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Довба́ло, ла, м.
1) Долбящій что нибудь. Черном.
2) Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.
ДО́ВБА́ЛО, а, сер. Інструмент для довбання.
Синоніми
ДЯ́ТЕЛ (лісовий птах), ЖОВНА́, Я́ТЕЛ [Я́ТІЛ] [Я́ТІЛЬ] діал.,КЛЮВА́К діал., КЛЮЙДЕ́РЕВО діал., ДОВБА́Ч діал.
Цитати української літератури з використанням слова "довбало"
"Сиділа вона біля вікна, дивилась на місто свого промайнулого щастя, і з думки чомусь не йшло, все довбало потьмарений мозок оте її недавнє весілля: долина глибока, калина висока, аж додолу гілля гнеться" (Гончар Олесь Терентійович - "Людина і зброя")
