Пазорь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:23, 14 квітня 2023; Msblyzniuk.fj22 (обговорення • внесок)
Пазорь, па́зурь, -ря, ж. 1) Коготь. Кіт думав, що то миш, як ухопиться за хвіст пазурями. Рудч. Ск. І. 23. 2) Ноготь. Гн. І. 79. {{Категорія: Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет журналістики}]
Академічний словник
- Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох тварин і птахів; кіготь.
- Довгі, гострі нігті на пальцях людини.
Приклади
- Своїми острими пазурами впився Кіт Кабанові в хвіст і почав гризти його зубами (Іван Франко).
- Маріуца зігнулась, наче вклонилась Раду, та зараз підскочила і всіма десятьма пазурами повела по його блідому виду (Михайло Коцюбинський).
