Побіда

Побіда, -ди, ж. Побѣда. Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою. Нп. Млр. Л. Сб. [[Файл:]]

Сучасні онлайн словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОБІ́ДА, и, жін., поет., заст. Перемога. Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (Нечуй-Левицький, I, 1956, 186); Зацвітуть Україна і Русь після днів світової побіди, і тоді я додому вернусь (Володимир Сосюра, I, 1957, 213). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 614.

Словник української мови

ПОБІ́ДА, и, ж., поет., заст. Перемога. Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (Н.-Лев., І, 1956, 186); Зацвітуть Україна і Русь після днів світової побіди, і тоді я додому вернусь (Сос., I, 1957, 213). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 614.

Словник-довідник "Слово про похід Ігорів"

побѣда — Победа побѣда (3) 1. Выигранная война, одоление врага: Донъ ти, княже, кличетъ и зоветь князи на побѣду. 32. Потомъ дасть богъ побѣду предивную сущимъ тогда въ Иерусалимъ безъ оружия брани. Хрон. Амарт., 196 (XIII XIV вв. ← XI в.). 1178: И тако… …

ПРОРОЦТВО ЗАХАРА БЕРКУТА

Категорія: Нація Автор: Іван Франко, "Захар Беркут" — А тепер, діти, встаньте і підведіть мене крихіточку! Я хотів би ще перед відходом сказати дещо до громади, якій я старався щиро служити весь свій вік. Батьки і браття! нинішня наша побіда — велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас.

побіда - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний побіда побіди родовий побіди побід давальний побіді побідам знахідний побіду побіди орудний побідою побідами місцевий на/у побіді на/у побідах кличний побідо побіди

Побіда-перемога

В українській мові віддавна є дві слові, зв’язані з подоланням ворога, — перемога та нині добре застаріла побіда. Обидва походять з праслов’янських часів, але по-різному. У слові побіда, від біда, у давньокиївській мові красиво поєднувалися два протилежні зачення — перемога і поразка. Цілком можливо було «зазнати побіди». І хоча побіда тривалий час потужно підтримувалася церковнослов’янським вжитком, з розвинутими дієсловами (побЂдити, побЂждати), похідними іменниками (побЂдитель, побЂдотворьць) та прикметниками (побЂдьливъ, побЂдьнъ), у сучасній мові остаточно переважила малофункціональна колись перемога (від прасл. могти «тягти»).

Звичайно, пізніше з’явилися також стилістично забарвлені запозичення — тріумф та вікторія.