Шнурівка

Шнурівка, -ки, ж. 1) Сортъ табаку съ крупными листьями. Сумск. у. 2) = Шнуровиці. Чому руса коса не зачесана, чому шнурівка не зашнурована. Чуб. III. 149. Взяла спідницю і шнурівку. Котл. Ен. І. 7.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШНУРІ́ВКА, и, жін. 1. Те саме, що шнур 1; шнурок. Він погладив долонею картонну папку, перетягнуту туго шнурівкою, поклав поверх книжки (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 60); Після вироку майора прийшов конвой, з Миколи зняли солдатський ремінь, ремінець, що підтримував штани, шнурівки від черевиків і повели в підвал (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 213). 2. заст. Корсет (у 1 знач.). Впрягла [Юнона] в гринджолята павичку.., Взяла спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мчалась, як оса (Іван Котляревський, I, 1952, 66); [Клавочка:] Де ти пропала? Іди затягни мені шнурівку. Мерщій (Іван Кочерга, I, 1956, 99); Служниці, знаючи усі панянські звички, її незайманий, стрункий та гнучкий стан Беруть шнурівкою в жорстоко-ніжний бран (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 161); * У порівняннях. Вона підійшла до дзеркала, подивилася на себе з лівого боку, потім з правого, стягнула плаття в талії, як шнурівку (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 319). 3. діал. Сорт тютюну з великим листям.

Всесвітній словник української мови (1970—1980)

КОРСЕ́Т[КЕРСЕ́Т] (широкий пояс для стягування талії), ШНУРІ́ВКАзаст., ШНУРОВИ́ЦІзаст.На другий рік приїздить друга дочка, а на третій - третя.. Хто стягатиме дівоцькі корсети? Хто буде вишивати спідниці? (Панас Мирний); [Клавочка:] Де ти пропала? Іди затягни мені шнурівку (І. Кочерга); Олеся розчервонілась од поклонів: уся кров з її повного тіла з-під шнуровиць полилась на голови (І. Нечуй-Левицький). МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв’язування або прив’язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РАдіал.,ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий);ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. тонкий, недовгий); ШНУР (сплетений з ниток або прядива); ШКЕРТмор. (тонкий); ВУЖІ́ВКАдіал.,УЖВА́діал. (з лози). Федір Іванович кінчив ув’язувати мотузком пакунок (А. Головко); На палубі видно матроську білизну, вона сушиться, розвішана на мотузці (О. Гончар); Улас дістав дві міцні вірьовки, прив’язав один кінець до ялини над самою скелею, переплутав дві вірьовки шнурками, неначе щаблями, так що з двох вірьовок вийшла ніби драбина (І. Нечуй-Левицький); Чемодан перев’язано новим, недавно купленим у кооперації мотузом (В. Собко); Пора рушати. Керманичі вже на місцях, Тимофій розмотує швару (Г. Хоткевич); -. Скидай штельвагу та тримай, щоб не била коней по ногах!.. А цю швору кинь (І. Ле); Соломія відпустила шворку, і колоди, з яких був зв’язаний її пліт, підхопила вода (С. Голованівський); Вони відібрали від нього сокиру, зв’язали ззаду руки поворозкою (М. Коцюбинський); - Впіймали його за повелінням нашого князенка і за шию поворозом вели до самого Києва (П. Загребельний); Він погладив долонею картонну папку, перетягнуту туго шнурівкою (М. Чабанівський); До товстого шнура прив’язаний гострий гачок (О. Донченко); Хвостик скручувався безперестанку в вужівку (Лесь Мартович); І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скручені ужвою плоти по Десні і Дніпру (М. Стельмах).

Ілюстрації