Люб’язно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:50, 13 квітня 2023; Vvsmilyi.fshn22 (обговорення • внесок)
Лю́б’язно, нар. Любезно, привѣтливо, мило. Підійшов до неї і спитав так тихенько та люб’язно. Кв. II. 244. Ум. Люб’язне́нько.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЛЮБ'Я́ЗНО. Присл. до люб'язний. Став до нього сотник люб'язно говорити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 165); Князь Арпад дуже люб'язно зустрів княгиню Ольгу, що прийшла до нього з дружбою і миром (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 222).
