Хунтовий
Хунтови́й, -а, -е. Фунтовой.
Зміст
Сучасні словники
ХУНТОВИЙ, а, е, розм., заст. Прикм. до хунт. хунтовий — ХУНТО́ВИЙ, а, е, розм., заст. Прикм. до хунт. Словник української мови у 20 томах хунтовий — -а, -е, розм., заст. Прикм. до хунт. Великий тлумачний словник сучасної мови хунтовий — ХУНТО́ВИЙ, а, е, розм., заст. Прикм. до хунт. Словник української мови в 11 томах хунтовий — хунто́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- Військо́ва ху́нта або просто ху́нта (ісп. Junta militar, junta, від лат. junctus — об'єднаний, пов'язаний) — вид авторитарного політичного режиму, військово-бюрократична диктатура, встановлена внаслідок військового перевороту і яка здійснює диктаторське правління методами терору. Розповсюдження поняття отримало від військових режимів у латиноамериканських країнах. В радянській політологічній науці під «хунтою» малася на увазі влада реакційних військових угруповань в ряді капіталістичних держав, що встановили режим військової диктатури фашистського або близького до фашизму толку.
- На пострадянському просторі поняття отримало чітко негативну конотацію, тому також використовується в пропагандистських цілях для створення негативного образу уряду тієї чи іншої держави. В переносному сенсі поняття «хунта» також застосовується щодо урядів клептократичних держав з високим рівнем корупції. У розмовній мові термін може застосовуватися навіть відносно групи осіб, які діють за взаємною згодою з непорядними цілями.
- Ху́нта рідше ю́нта (ісп. Junta — рада, від лат. junctus — об'єднаний, пов'язаний) — урядовий орган виконавчої влади в деяких латиноамериканських державах; також назва громадсько-політичних організацій, комісій, об'єднань в Іспанії та країнах Латинської Америки.
| Відмінок | Чол.рід | Жін.рід | Сер.рід | Множина |
|---|---|---|---|---|
| Називний | хунтовий | хунтова | хунтове | хунтові |
| Родовий | хунтового | хунтової | хунтового | хунтових |
| Давальний | хунтовому | хунтовій | хунтовому | хунтовим |
| Знахідний | хунтовий, хунтового | хунтову | хунтове | хунтові, хунтових |
| Орудний | хунтовим | хунтовою | хунтовим | хунтовими |
| Місцевий | на хунтовому | на хунтовій | на хунтовому, хунтовім | на хунтових |
Походження поняття
Спочатку термін виник в Іспанії та позначав спілку, дорадчі збори особливо виборні. Зокрема до XVI століття застосовувався до зборів кортесів. Найвідомішою хунтою Нового часу стала хунта, скликана в Байонні Наполеоном Бонапартом з представників світської та духовної влади після зречення від престолу Фердинанда VII, яка 1808 року обрала королем Іспанії брата Наполеона Жозефа Бонапарта. Це в свою чергу викликало революцію, якою керували численні провінційні хунти — революційні комітети. Згодом, під час численних громадянських воєн і пронунціаменто, що тривали в Іспанії протягом XIX–XX сторіч, з'являлися ліберальні, радикальні, карлістські хунти. З часом в деяких мовах поняття трансформувалося і стало позначати політичну фракцію, а також саркастично збіговисько, кліку, камарилью. В українську мову в цьому значенні прийшло з російської.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 172. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9
