Халупчина

Халупчи́на, -ни, ж. = Халупина. Шейк. Ум. Халупчи́нка.

Сучасні словники

ХАЛУПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що халупа. Халупа — невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Вона підмазувала чорні, задимлені стіни халупчини, що нагадували дику печеру, мела долівку, стирала пил (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); У вибалку, обіч дороги, до земляної стінки, як гриб до пенька, приліпилася древня халупчина (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56).

Значення в інших словниках 1.халупа — халу́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови; 2.халупа — Халу́па, -пи; -лу́пи, -лу́п Правописний словник Голоскевича (1929 р.); 3.халупа — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. Словник синонімів української мови; 4.халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах); 5.халупа — див. дім; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика; 6.халупа — Хатина, хижа, халабуда; халуп чина, халупка. Словник синонімів Караванського; 7.халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (І. Словник української мови у 20 томах; 8.халупа — (невелика убога хатка) халупчина, (запущена) халабуда, хижа, діал.: буда, цюпа, бурдей. Словник синонімів Полюги; 9.халупа — И, ж. Квартира, житло. У тебе немає знайомих, які здають квартири? Мені терміново треба знайти якусь халупу. Словник сучасного українського сленгу.

Ілюстрації

Медіа https://youtu.be/GeivguWs9TQ Див. також Джерела та література Зовнішні посилання