Зурочити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:28, 13 квітня 2023; Koprus.fj22 (обговорення • внесок)
Зуро́чити, -чу, -чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
