Шушваль
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:08, 13 квітня 2023; I.sobolenko (обговорення • внесок)
Шушваль, -лі, ж. соб. Шушера, шушваль, дрянь, сбродъ. Рк. Левиц.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШУ́ШВАЛЬ, і, жін., збірн., вульг. Негідні, нікчемні, не варті уваги й поваги люди. [Морозиха:] Спасибі, добрі молодці, за пісню! [Іван:] Це я, тітко, добрий молодець, а то все шушваль! (Марко Кропивницький, I, 1958, 81).
Ілюстрації
|
|
