Оборонник

Оборо́нник, -ка, м. = Оборонець. Ум. Оборонничок. Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини. Г. Барв. 274.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБОРО́ННИК, а, чол., рідко. Те саме, що оборонець. Мені Таки частесенько здається,.. Що пал мережаних речей За оборонників святині — Одна омана для очей, Чи марний гук серед пустині (Павло Грабовський, I, 1959, 87).