Оборонник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Оборо́нник, -ка, м. = Оборонець. Ум. Оборонничок. Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини. Г. Барв. 274.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБОРО́ННИК, а, чол., рідко. Те саме, що оборонець. Мені Таки частесенько здається,.. Що пал мережаних речей За оборонників святині — Одна омана для очей, Чи марний гук серед пустині (Павло Грабовський, I, 1959, 87).

Ілюстрації

630 360 1634143933-924.jpg Golovna-53.jpg x140px 741d50b5dd61269101e38df5bc6fbyz9 w1280.jpg