Ясирити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:13, 12 квітня 2023; Rvshevchenko.fshn22 (обговорення • внесок)
Яси́рити. -рю, -риш, гл. Брать въ плѣнъ, въ неволю населеніе. Орда.... ясирить, полонить. К. ПС. 125. Налетіла з Криму буря на село щасливе: гумна палять, хати граблять, ясирять, що живе. К. МБ. X. 8.
Зміст
Сучасні словники
http://slovopedia.org.ua/93/53423/1022822.html
Ясирити -ирю, -ириш, недок. , іст. 1》 Забирати населення в неволю. 2》 Віддавати у неволю.
ЯСИ́РИТИ Брати в полон, у неволю.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 544.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах.
