Розважно
Розважно
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Розважно нар. Разсудительно, благоразумно.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977.
РОЗВА́ЖНО, присл.
1. Присл. до розважний. Гляди, однак! розважно обмірковуй Діла свої! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 286); «Умерли-таки батько!» з жахом згадав хлопець і скривився з болю та й, може б, був заплакав, але дядько Лаврін заговорив розважно: «Не плач, хлопче, плачем батька з могили не підведеш» (Андрій Головко, II, 1957, 390).
2. рідко. Не поспішаючи, повільно. Поволі, розважно почав одгортати [Лазар] рукава аж вище ліктя (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 197).
Синоніми
- РОЗУ́МНО (у відповідності з вимогами розуму)
- РОЗСУ́ДЛИВО
- МУ́ДРО
- РОЗВА́ЖЛИВО
- ТВЕРЕ́ЗО
- ОЗСУ́ДНО рідше
- ЗМУ́ДРА діал.
Цитати української літератури з використанням слова "розважно"
1. "Тепер ви обміркуйте, що нам робити? Обміркуйте розважно, щоб потім не вийшло щось такого, від чого могла б наша козацька справа потерпіти" (Чайковський Андрій Якович - "Сагайдачний")
2. "Зате ж нам, крім основної ставки, ще й «колісні» платять або «курявні», — розважно каже Василинка, випромінюючи усміх своїх великих, блискучо-карих очей" (Гончар Олесь Терентійович - "Тронка")
3. "Він стяг його з себе і пожбурнув назад; тоді поволі, розважно почав одгортати рукава аж вище ліктя і сам розглядав свою руку, темну, всю в синіх жилах, як в мотузках." (Коцюбинський Михайло Михайлович - "Persona grata")
4. "А якщо вже ви хочете рятувати планету, — а я ж знаю, ви хочете саме цього і ніяк не менш, — тоді мисліть розважно, не будьте смішними й наївними." (Гончар Олесь Терентійович - "Твоя зоря")
5. "Тут треба підходити до всього розважно" (Самчук Улас Олексійович - "Гори говорять!")
6. "Вона сіла поруч з матір'ю і сказала серйозно та розважно:" (Шевчук Валерiй - "Дiм на горi")
7. "— Було це далеко, — почав він поволі, розважно, виразно" (Самчук Улас Олексійович - "Волинь")
8. "Вишата ще ширше й якось розважно всміхнувся" (Білик Іван Іванович - "Меч Арея")
9. "— Ну, я так гадав, — відповів спокійно Бенедьо, — що коли що робиться, і розважно робиться, то тре й погадати, чи і для кого буде з того користь?" (Франко Іван Якович - "Борислав сміється")
