Озувати

Озува́ти

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

Озувати, ва́ю, єш, сов. в. озу́ти, зу́ю, єш, гл. Надѣвать, надѣть (обувь), обувать, озуть. Ізвечора русу косу чесала, а опівночі черевички озувала. Чуб. III. 219.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974.

ОЗУВА́ТИ, аю, аєш, недок., ОЗУ́ТИ, ую, уєш, док., перех. Те саме, що взувати. А мовчки долі, всемогучий, Дере порфіру на онучі І ніби морщить постоли, Плете, волоки, озуває (Тарас Шевченко, II, 1953, 353); Панас Кандзюба світився. — Озуєм, Андрію, пана у постоли! — Аякже!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 75); Онохрій Литка накинув.. кожуха, озув босоніж чоботи, підійшов до вікна (Григорій Епік, Тв., 1958, 110).

Словник української мови у 20 томах

1. ОЗУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОЗУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Те саме, що взува́ти. Вони сиділи й озували на босі ноги делікатні чобітки (Ю. Яновський).
2. Озу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. – довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. – Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. – Один розкошує, а другий.. – Озуть пана у постоли (М. Коцюбинський); Горілка і гулі не одного в постоли взули (прислів'я); Минуло днів і вечорів немало З тих пір, ..як, в постоли обувши свого пана, Спалили дві гуральні спозарана (А. Малишко).

Синоніми

1. взува́ти - надівати на ноги взуття.
2. всо́вувати (розм.) - те саме, що взува́ти.
3. всува́ти (розм.) - те саме, що взува́ти.
4. назува́ти - надівати на ноги взуття; взувати.
5. натя́гувати (розм.) - надівати на ноги взуття; взувати.
6. натяга́ти (розм.) - надівати на ноги взуття; взувати.
7. узува́ти - надівати на ноги взуття.
8. усо́вувати (розм.) - те саме, що взува́ти.
9. усува́ти (розм.) - те саме, що взува́ти.