Неприкаяний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:38, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Неприкаяний, -а, -е. 1) Нераскаявшійся. Зробивсь великим грішником та з журби по грошах і вмер без причастя неприкаяний. Г. Барв. 459. 2) Окаянный, отчужденный отъ людей, не находящій себѣ мѣста. Доле ж моя неприкаяна. Св. Л. 319.
