Рипатися

Рипатися, -паюся, -єшся, гл. Часто отворять дверь. Сиди в хаті, не рипайся. Ном. № 13305.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: РИПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. • Багато ходити туди-сюди, відчиняючи раз у раз двері. Часом тра [треба] перейти через пекарню. Кричить баба, мов у своїй хаті: «чого рипаєтесь, чого розходилися» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 457); Діти не відступали від Сенька, рипалися постійно то на двір, то з двору (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 94). • перев. з запереч. част. не. Пориватися, намагатися кудись піти або зробити що-небудь. [Опара (танцюючи):] Ану, піддай хто охоти! А то вже ноги ледве човгають! [Недобитий:] З такими танцями краще б ти й не рипався! (Марко Кропивницький, V, 1959, 30); Я мав зайти до Тамари, але відкладав це з дня на день. Навіть впала мені думка прикинутись, що занедужав, і нікуди не рипатись (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 89).

Фразеологічний словник української мови: сиді́ти, (і) не ри́патися. 1. Нікуди не виходити; перебувати де-небудь безвідлучно. Хто забрався, .. у гори або яри, то вже сидітиме увечері тихо і не рипатиметься (Леся Українка).

2. Не втручатися в що-небудь, бути бездіяльним. О, вона бачить його наскрізь, всі його думки і бажання, то нехай він сидить, не рипається (М. Коцюбинський); — Сидіти — не рипатись і краще працювати (М. Стельмах). і не ри́патися і не сми́катися. Оце .. божевільне бажання: все і вся поставити “у фронт!” Підлеглі мають знати своє місце в посадовій обоймі — і не рипатися, і не смикатися (З газети).

Ілюстрації