Крівавий

Крівавий, -а, -е. Кровавый. Заспівали козаченьки пісню теї ночі, теї ночі крівавої. Шевч. Працюєм до крівавого поту. Ном. 1570. Заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. Кріваві сльози.

Тлумачний словник

КРІВАВИЙ, а, е. 1. Залитий кров'ю, закривавлений. Поліг [Ізяслав Василенко] на кривавій траві Під червоними щитами (Мирний, V, 1955, 273); Високий старець [з'явився].. З сріблистою по пояс бородою І з босими, кривавими ногами (Фр., XIII, 1954, 196).

2. перен. Який має колір крові; червоний, багряний. Сонце хилилось уже на захід і кривавим блиском обливало сніжні полонини (Фр., VI, 1951, 315); З правого боку збігала вниз.. течійка кривавих маків, а зліва.. осміхалося море (Коцюб., II, 1955, 290); Розжарене призахідне сонце забарвило ввесь світ символічним кривавим кольором (Довж., І, 1958, 431).

Ілюстрації