Деренчання

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ДЕРЕНЧА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням деренчати і звуки, утворювані цією дією. А навкруги такий достиглий спокій, Така дорідна лагода в усьому, Що деренчання косарок нагірних І цокотіння кованих безтарок Лише увиразнюють безгоміння (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 112).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248.

деренчання - іменник, середній рід, неістота

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання