Обвішувати

Обвішувати, -шую, -єш, сов. в. обвішати, -шаю, -єш, гл. Обвѣшивать, обвѣшать, увѣшивать, увѣсить. Торбинками обвішаний його повожатий. Шевч. 89.

Тлумачний словник української мови

ОБВІШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВІШАТИ, аю, аєш, док., перех. Вішати що-небудь у великій кількості або на значній площі, поверхні чогось. Браму треба буде обвішати флагами (Іван Франко, III, 1950, 190); Він перший обвішав Асканію своїми дотепними шпаківнями (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 271); // Закривати чим-небудь висячим; завішувати, запинати. Театр мав бути на ґанку, що виходив на подвір'я. З боків ґанок обвішували простирадлами (Юрій Смолич, II, 1958, 19); Степанида Сидорівна обвішала вікна гарними завісами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 376).

Ілюстрації