Коць

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:23, 6 квітня 2023; Kysavchenko.pi21 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Коць, -ця

Ілюстрації

Коць
Коця
Коцюк

Значення в інших словниках

1.Килим, ковдра Вас. 172. 
  • запозичення з давньоверхньонімецької мови;
  • двн. kozzo (чол. р.), chozza (жін. р.) «груба вовняна тканина, ковдра, одяг», від якого походять свн. kotze «тс.», нвн. Kótze «груба вовняна ковдра», споріднене з дангл. kot «груба вовняна тканина, ковдра, одяг», франк. *kotta «тс.»;
  • сумнівні спроби пояснення слова як слов’янського і пов’язання його з р. [коты́] «вид жіночого взуття», псл. kotiti, укр. коти́ти (Соболевский РФВ 70, 82–83);
  • р. бр. [коц] «килим», др. кочь «опанча», коць «тс.», п. koc «вовняна ковдра», ч. ст. koc «довгий волохатий плащ», нл. kuca «вид домотканої ковдри, попони», слн. kòc «ковдра»;

А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Кв. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли. Стор.

2. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем. Мир. ХРВ. 315.

Довго я качалась в постелі, загорнувшись коцем з головою, щоб зогрітися (Панас Мирний, IV, 1955, 348)

— Осьде маєш коц і простирало, — крикнув [наглядач], кидаючи ті речі фігурці на голову і майже до землі її пригнітаючи (Іван Франко, II, 1950, 341)

3. КО́ЦЯ «свиня, порося» (дит.)
  • p [куц, куць] п. kuć kuć, kuciu kuciu «тс. »;
  • можливо, пов’язане з [куцу́-куцу́] (вигук яким підкликають щенят);
  • куцю́-куцю́ (вигук, яким підкликають свиней і овець)
4. КОЦЮ́К «щур»
  • очевидно, результат контамінації слів пацю́к «щур; порося» і ко́ця «свиня; порося»;

Етимологічні відповідники

Слово Мова
коц «килим» білоруська
kot «груба вовняна тканина, ковдра, одяг» давньоанглійська
kozzo (чол. р.) давньоверхньонімецька
chozza «груба вовняна тканина, ковдра, одяг» давньоверхньонімецька
кочь «опанча» давньоруська
коць «тс.» давньоруська
kuca «вид домотканої ковдри, попони» нижньолужицька
Kótze «груба вовняна ковдра» нововерхньонімецька
koc «вовняна ковдра» польська
kotiti праслов’янська
kotze «тс.» середньоверхньнімецька
kòc «ковдра» словенська
коти́ти українська
kotta «тс.» франкська
koc «довгий волохатий плащ» чеська
koc «довгий волохатий плащ» (ст.) чеська

Словник відмінків

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
Називний коць коці
Родовий коця коців
Давальний коцеві, коцю коцям
Знахідний коць коці
Орудний коцем коцями
Місцевий на/у коці на/у коцях
Кличний коцю коці

Переклад слова

Переклад на англійську - Floor mat

Переклад на німецьку - Bodenmatte

Джерела

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 314.

Горох Словник

Словник.UA