Нічий
Нічий: 1. запереч. Який нікому не належить. 2. неознач., перев. у запереч. реченнях. 3. спорт. Ніким не виграний;
Сучасні словники
1. запереч. Який нікому не належить. [Йоганна:] Він нам говорив про царство боже, де.. люди уже не женяться й не віддаються, де кожна жінка нічия (Леся Українка, III, 1952, 163); Над нічиєю землею щохвилини злітали ракети (Юрій Яновський, II, 1954, 13); Мабуть, за власне вгіддя він не сварився б з таким запалом, як сварився зараз за це нічиє узлісся (Олесь Гончар, III, 1959, 404).
2. неознач., перев. у запереч. реченнях. Чий би то не був, будь-який. Коваль Гердер .. не боїться нічийого гніву (Іван Франко, VII, 1951, 89); Він не працював, як звик вечорами.., й не лагодив нічиїх годинників (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 217).
3. спорт. Ніким не виграний; // у знач. ім. нічия, єї, жін. Результат гри, при якому ніхто не виграв. Потім грав я з татом в шашки. Як зіграли? Нічия! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 60); На обличчі Інни Варламової усмішка з'явилася вже давно, тільки-но диктор оголосив результати. Оця нічия для неї величезна перемога (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 30).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 429.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Приклади застосування
Цей собака був зовсім нічий, мені було його шкода. Я побачила нічий м'яч. Він не працював, як звик вечорами.., й не лагодив нічиїх годинників.
