Пшикати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл. 1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду). 2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами. К. Дз. 34.

Сучасні словники

ПШИКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що пихкати Наприклад:А що, згадали рогатого, от він і вскочив у люльку та й почав пшикать!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 387); Купка якась будинків манісіньких, якісь поміж тими будиночками стежечки, на будиночках на тих якісь пуцьвіріночки димком пшикають… (Вишня, І, 1956, 209).

Ілюстрації

Dum456.jpg Duhu7896.jpg Duhi7896.jpg Pshikae159.jpg

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Словник української мови

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання