Лабзюкувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лабзюкувати, -кую, -єш, гл. = Лабзюкати.

Сучасні словники

Сучасна трактування: ЖЕБРАКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.); // Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Селянин втрачає останній клаптик землі, хату, сім'я його змушена жебракувати (Іст. укр. літ., І, 1954, 542); Поїхав [дід] і не вернувся. Малий Василь, почекавши його, залишив гніздо і перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Коцюба, Нові береги, 1959, 329).

Ілюстрації

JamAdvice com ua kak-otuchit-sobaku-vyprashivat-edu-so-stola-1.jpg 201903.jpg F8jKQVChtzUuymu0UsdLAwW4x9vCRArR.jpg

Медіа

В тег EmbedVideo введен неверный id "https://www.facebook.com/uptaszn/videos/%D0%B2%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B2-%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/488542328559554/ Втягнення в жебракування" видео для сервиса "youtube".



Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль