Ноженя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:56, 5 квітня 2023; Askachan.fpsrso22 (обговорення • внесок)
Ноженя́, -ня́ти, с. Маленькая ножка. Обідрана, ледве, ледве несе ноженята. Шевч. 266.
Сучасні словники
НОЖЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. ноженя́, ня́ти, с.). Зменш.-пестл. до но́ги (див. нога́ 1). Ой маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко, потанцювати..! (Шевч., II, 1963, 346); Дівча бігло босими ноженятами навпростець по ріллі (Панч, В дорозі, 1959, 48); На куценьких ноженятах До ставка біжать качата (Шпак, Вибр., 1952, 68).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Словоформи слова
Відмінок: Однина: Множина:
Називний: ноженя́; ноженя́та;
Родовий: ноженя́ти; ноженя́т;
Давальний: ноженя́ті; ноженя́там;
Знахідний: ноженя́; ноженя́та;
Орудний: ноженя́м; ноженя́тами;
Місцевий: ноженя́ті; ноженя́тах;
Кличний: ноженя́; ноженя́та;
Див. Довідка:Стиль slova.com.ua
