Лабзюкувати

Лабзюкувати, -кую, -єш, гл. = Лабзюкати.

Сучасні словники

Сучасна трактування: ЖЕБРАКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.); // Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Селянин втрачає останній клаптик землі, хату, сім'я його змушена жебракувати (Іст. укр. літ., І, 1954, 542); Поїхав [дід] і не вернувся. Малий Василь, почекавши його, залишив гніздо і перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Коцюба, Нові береги, 1959, 329).

Ілюстрації

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:Діти жебраки спосіб життя чи примус, Довідка:https://www.youtube.com/watch?v=Or_YToLnLk8)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль