Лепетуха

Лепетуха, -хи, ж. 1) Болтунья; ворчливая женщина. Бо свекруха, лепетуха сварливая голова, вона ж мене заклопоче я дівчина молода. Чуб. V. 535. См. Лепети́ця. 2) Водка. Як нап’ється лепетухи, стане не тверезий. Чуб. V. 1161. 3) Дати лепетухи. Убѣжать, удрать. Баба дождала ночі і дала лепетухи до пана. Грин. І. 94. Ум. Лепету шка. Захтілося лепетушки, пропила моток і витушки. Чуб. V. 680.

Сучасні словники

ЛЕПЕТУХА, и, ж ., розм. Та, що багато лепече; говоруха. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова (Чуб., V, 1874, 535); Тетяна.., не помітивши там Химки Цвіркунихи, заспокоїлась. Найважливіше - щоб не бачила [її з Олексою] ця нездержлива лепетуха, а то зараз рознесе по всій слободі (Добр., Тече річка.., 1961, 275).