Гоцак

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гоцак, -ка, м. Особаго рода танецъ съ прыжками. Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. I. 20. Москаль покинув глек да садить гоцака. Греб. 373.

Академічний тлумачний словник ТРОПА́К, а, чол. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. — Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (Павло Чубинський, V, 1874, 105); Одяглась [Орися], як на свято, і почала танцювати перед своїм чоловіком. Він так втішився, так звеселів, що зразу скочив з печі і, здоровий, пішов тропака посеред хати (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 121); // Музика до цього танцю. Настя сіла за фортепян і, поглядаючи на убрання, переграла .. чотири польки та.. тропака (Нечуй-Левицький, III, 1956, 244).

Вибивати (бити, садити, утинати і т. ін.) тропака — танцювати тропака завзято, з запалом. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука і вибивало тропака (Олекса Стороженко, I, 1957, 398); Ударити (утнути і т. ін.) тропака — почати танцювати тропака завзято, з запалом. Іде [Матвій] й співає, а де калюжа, тут і вдарить тропака (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 283. http://sum.in.ua/s/tropak