Безодголосно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:37, 6 червня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Безодголосно, нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.