Драпіка, -ки, об. = Дряпіка - чол. і жін., розм. Те саме, що драпіжник, дряпіжник. О. 1861. XI. 28.
Той, хто оббирає, обдирає кого-небудь, займається здирством; здирник, драпіка, дряпіка.