Кулача
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:59, 29 березня 2023; Aasimiion.frgf22 (обговорення • внесок)
Кулача, -чати, с. Кулачекъ. Баба ... вимовляла невеличка дівчинка Оленка, простягаючи до Пріськи кулачата. Мир. Пов. І. 140.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КУЛАЧА́, ати, сер. Зменш.-пестл. до кулак. Одарочка з розкудланою головкою, з червоним личком, тручи кулачатами очиці, пхикала (Панас Мирний, I, 1954, 239).
Ілюстрації
Іншими мовами
Fist (англ.) - кулак.
Puño (ісп.) - кулак.