Позіха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, деде позіхає. Шевч.
Тлумачення слова у сучасних словниках