Надих

Надих, -ху, м. Вдохновеніе, наитіе. Надих правдивої релігії. К. Кр. 23. Ми всі під надихом твоїм, як струни, грімимрокочемо лицарські думи. К. Бай. 72. Повінуло тоді по хуторах поетичнім надихом. К. ХП. 19.

НА́ДИХ у, ч.

1. Те саме, що надиха́ння; спонукання когось до яких-небудь дій, учинків; вплив на когось.

2. Душевне піднесення; натхнення. Де ж ділися високі явори, що вартою стояли понад ставом?.. Там я уперш почув душі тремтіння Від надиху почуттів неземних. (М. Старицький) Червоні яблука в кімнатах Насипані, що ніде стать. Це нашого кохання надих Зійшов на яблуневу стать. (Д. Павличко)

3. Відтінок, ледь помітна ознака чого-небудь. Вона відвернулась, мов попечена несподівано вогнем, не обзивалася, і лиш надих блідості уклавсь на її лице. (О. Кобилянська) 1960 року .. книга Григорія Костюка побачила світ англійською мовою .. Передмова має виразний публіцистичний надих, ідеться у ній про те, які ми ще аморфні, недалекоглядні. (О. Шугай)

НАДИХ — ТЛУМАЧЕННЯ [1]