Ощіпок

Ощіпок, -пка, м. Плоскій прѣсный хлѣбъ. (Угор.). Вх. Зн. 45. ОЩИ́ПОК, ика, чол., діал. Прісний хліб. Він згадує про важке життя вівчаря взимі, про вівсяний ощипок, бульбу (Іван Франко, IV, 1950, 27); Клин витягнув із-за пазухи кусень ощипка (Степан Ковалів, Тв., 1958, 48); Син догризав напівзвуглене м'ясо та заїдав його твердим ощипком (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 8).