Байбарак

Байбарак, -ка, м. 1) Верхняя одежда у гуцуловъ: родъ суконнаго полукафтанья. Шух. І. 126. Гол. Од. 68. 2) Родъ крытой женской шубки, крытаго овчиннаго тулупа. Канев. у. Борз. у. Заробила в мене грошенят на байбарак. Г. Барв. 251.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАЙБАРА́К, а, чол. Верхній чоловічий або жіночий сукняний одяг чи кожушок, критий сукном. — Якось я раз зібралась на музики, Взяла новенький синій байбарак (Володимир Самійленко, II, 1958, 9); Одягнений у сукняний байбарак домашнього виробу, дідок мав святковий вигляд (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 72).

Словник української мови у 20 томах

БАЙБАРА́К, а, ч. Верхній чоловічий або жіночий сукняний одяг чи кожушок, критий сукном. Чуйкевич бере шаблю з кута, вдягає хутром підбитий байбарак і виходить на подвір'я (Б. Лепкий).

Ілюстрації