Жолобець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:45, 27 березня 2023; Avpashkovska.fufkm22 (обговорення • внесок)
Жолобець, -бця, м. Желобокъ. Шух. І. 357, 280.
Зміст
Сучасні словники
ЖОЛОБЕ́ЦЬ бця́, ч. Зменш. до жо́лоб.
Приклади^
Ось він [ворон] торкнувся землі і боком, боком покривуляв до жолобців, з яких їли кури. (М. Стельмах) Криничини не було, її замулило зливою останнього літа, була лише яма на її місці і джерело, що з нього витікала жолобцем вода. (У. Самчук) Побачила Мальва – застигли рибки, що одна за одною розігналися по жолобці, яким витікала з басейну вода, і чомусь зупинилися в розгоні. (Р. Іваничук) [Поцілуйко:] Проганяєте? Гаразд. Я піду, але за мою ганьбу ви і ваша жінка проллєте відро кривавих сліз. Я знайду той жолобець, у який поллються вони. (М. Стельмах)
Ілюстрації
style="width:20%; padding-top:1em;" | 27032023.jpg
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультетукраїнської філології, культури і мистецтва]] |