Безневинно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:34, 7 червня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Безневинно, нар. Невинно, безъ вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. АД. І. 187. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
