Відборона
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:13, 10 березня 2023; Dvyurkovskyi.fpmv22 (обговорення • внесок)
Відборона, -ни, ж. Оборона, защита отъ. Схопивши у руки по каменюці, став на відборону. МВ. (О. 1862. I. 104).
Зміст
Сучасні словники
ВІДБОРО́НА, и, ж., діал. Оборона, захист. Парубки були за ним кинулися, так він, схопивши у руки по каменюці, став на відборону
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
ОБОРО́НА, и, жін.
1. Дія за значенням обороняти і оборонятися.
2. Заступництво, підтримка; захист.
3. Сукупність засобів, необхідних для безпеки, захисту країни.
4. військ. Система вогневих точок, укріплень і т. ін., на якій розміщуються пінська, готуючись відбити напад противника.
5. юр. Сторона, яка відстоюс інтереси обвинувачуваного під час суду.
Джерела та література
Академічний тлумачний словник української мови
