Недочувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:13, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Недочува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл. 1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ). 2) Не слышать, не услыхать.