Волосина

Волосина, -ни, ж. Одинъ волосъ, волосинка. Рудч. Ск. І. 105. Присмалив там золоту волосину (з коня) тут прибігає кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 108. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. Нп. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Мир. Пов. І. 120. Ум. Волосинка. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВОЛОСИ́НА, и, жін. Ниткоподібний роговий утвір, що росте на шкірі людини і тварини. Намерзнусь, було, взимку, бо кожух такий, що волосина від волосини — на палець (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 173); Сива волосина ясно виділялася на тлі темної зачіски (Вадим Собко, Граніт, 1937, 8).

Ілюстрації

Цікаві факти

• Корінь волоска, який знаходиться під шкірою, це єдина його жива його частина.
• Щоденно людина втрачає від 50 до 100 волосинок. У прекрасної половини людства волосся «сидять» в шкірі голови глибше на 2 мм, тому жінки страждають від їх випадання рідше, ніж чоловіки. Жіноча коса середньої довжини, що складається з 150-200 тисяч волосинок, здатна утримати вантаж вагою до 20 тонн.
• Кожен раз, коли волосок випадає, на його місці виростає інший. •
• Тривалість життя одного волоска становить приблизно 5 років.
• На людському тілі розташовано близько 5 мільйонів волосяних цибулин.Велика їх частина припадає на пушкове волосся, що покривають практично все тіло.