Шпара

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:40, 10 грудня 2022; Tvtereshchenko.iff19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Шпара, -ри, ж. 1) Щель, пазъ, трещина. Сам. 129. 2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. Аж шпари зайшли такий мороз. Ном. № 634. Шпари одійшли. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари. КС. 1882. XII. 625. Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв’язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав. Мкр. Г. 25. Ум. Шпарка, шпарочка.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШПА́РА, и, жін. Вузький довгастий отвір; щілина. Надворі свистав вітер, віяв крізь шпари до хати і обдавав її холодом (Іван Франко, I, 1955, 80); У сінях було темно, лише через шпари дверей падало світло й розганяло темряву (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 126); Шумаков почув, що у шпару, вирізану в дверях для пошти, просунувся лист (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 178); Деякі дошки в паркані світились широкими шпарами, крізь які видно було, як пораються на вже майже оголених грядках з закатаними руками сестри-послушниці (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 426); * У порівняннях. Інколи розривалися стіни й одкривали вузенькі ходи, як шпари, в яких з'являлись на мить хвилі дахів, зелені тополі й білі мінарети на тлі блакитного неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 123); // Довгаста тріщина, розколина, заглибина на поверхні чого-небудь. Всім хотілося на власні очі побачити, як вибухатиме заклята скеля. Внизу метушилися підривники. Ножну шпару скелі заряджали амоналом (Яків Баш, Вибр., 1948, 27); Балки кріплення вгинаються під тиском пливучої маси, із усіх шпар цебенить холодна вода (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 97).

  • відмінок однина множина
  • називний шпа́ра шпа́ри
  • родовий шпа́ри шпар
  • давальний шпа́рі шпа́рам
  • знахідний шпа́ру шпа́ри
  • орудний шпа́рою шпа́рами
  • місцевий шпа́рі шпа́рах
  • кличний шпа́ро шпа́ри

Ілюстрації

Без названия (5)9.jpg Images555.jpg

Медіа

Див. також

Етимологія

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. Том 11, 1980. Стор. 515.

Зовнішні посилання

та натиснути Зберегти сторінку